Збірник наукових праць "Економіка сьогодення: питання та перспективи"

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Економіка сьогодення: питання та перспективи

Наукове видання   |  Збірник наукових праць  

За редакцією д-ра екон. наук, професора, академіка АЕН України І. Г. Брітченко

Корисні лінки

СУТЬ І МІСЦЕ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУВ СИСТЕМІ КОНТРОЛІНГУНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

УДК 657.633.5

К. е. н. Петіна Л. В.

Херсонський державний аграрний університет

СУТЬ І МІСЦЕ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУВ СИСТЕМІ КОНТРОЛІНГУНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

Надана оцінка управлінському обліку як підсистемі в системі контролінгу, проа­на­лізовано взаємозв’язок управлінського обліку з іншими підсистемами контро­лінгу.

Ключові слова: система, контролінг, управлінський облік, контроль, аналіз.

Дана оценка управленческому учету как подсистеме в системе контролинга, проана­ли­­зирована взаимосвязь управленческого учета с другими подсистемами контро­линга.

Ключевые слова: система, контролинг, управленческий учет, контроль, анализ.

The article provides an estimation of the management accounting as a subsystem for the control system; the interrelation of management accounting with other controlling sub­systems is analysed.

Keywords: system, kontroling, administrative account, control, analysis.

 

У сучасних умовах господарювання сільськогосподарська сфера вироб­ниц­тва потребує розробки нових систем. Одниією з них є контролінг, який поєд­нує в собі функції управлінського обліку, прогнозування, планування, ана­лізу, контролю та розробки рекомендацій для досягнення поставлених цілей.

Управлінський облік посідає особливе місце в системі контролінгу, ос­кільки приділяє увагу не тільки тому, що зроблено, а й тому, що треба зробити на підприємстві.

Дослідження суті і місця управлінського обліку в системі контролінгу та його зв’язку з іншими підсистемами дасть змогу зробити оцінку щодо зна­чен­ня його в загальній системі управління сільськогосподарським під­приємс­твом у сучасних умовах.

Розвитку теорії організації управлінського обліку на вітчизняних сільсь­ко­­господарських підприємствах сприяють праці як вітчизняних, так і зару­біж­них вче­них-економістів: Ф. Ф. Бутинця, О. С. Бородкіна, П. С. Безруких, Т. П. Кар­по­вої, Л. В. Петіної, М. С. Пушкаря, М. Г. Гумаченка, А. Ф. Шере­ме­та та інших.

Наукових публікацій щодо визначення ролі і місця системи контролінгу на вітчизняних сільськогосподарських підприємствах практично немає.

Теоретичними дослідженнями системи контролінгу в інших галузях еко­но­міки займаються А. С. Кратченко, М. В. Петренко, І. В. Яцкевич та інші.

Доцільно було б у публікаціях розглядати специфічні особливості сис­те­ми контролінгу в розрізі окремих галузей народного господарства, які б дали змо­гу побудувати сучасні модельні управління агропромисловими об’єднан­нями.

Метою статті є визначення суті і місця управлінського обліку в системі контролінгу на сільськогосподарських підприємствах.

Відповідно до міжнародних стандартів управлінський облік має таке визначення: «Управлінський облік – це процес ідентифікацій, вимірювання, накопичування, аналізу, інтерпретацій і передачі як фінансової, так і опера­цій­ної інформації, яка застосовується управлінським персоналом для плану­ван­ня, оцінки і контролю роботи організації, для успішного використання звітності по ресурсах» [1].

Цим визначенням керуються економісти провідних країн світу.

Щодо вітчизняних вчених, то вони не мають єдиної думки про суть управлінського обліку [2–4].

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» управлінський облік визначається як «… система обробки та під­го­товки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством…» [5].

Щоб зрозуміти місце управлінського обліку в системі контролінгу автор, враховуючи думку як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців, дає визначення системи контролінгу як підсистеми загальної системи управління сільсько­гос­подарським підприємством, яка покликана об’єднувати всю послідовність операцій у процесі управління підприємством: управлінський облік, про­гно­зу­вання, планування, аналіз і контроль; розробляти рекомендації для прий­няття управлінських рішень з метою досягнення поставлених цілей та на­давати адресну інформацію як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам (органам державного управління, статистики, податковій установі, зовнішнім інвесто­рам, правоохоронним органам та ін.), які не зможуть заподіяти умисної шкоди господарській діяльності підприємства.

Виходячи з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, Закону Ук­раї­ни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також враховуючи визначення автора щодо системи контролінгу, можна зробити висновок, що управлінський облік є головною ланкою системи контролінгу, без якої неможливо здійснити такі функції, як планування, аналіз, внутріш­ньо­господарський контроль, підготовка, інтерпретація та передавання інфор­ма­ції, необхідної управлінцям, для виконання своїх функціональних обов’язків.

Чинне законодавство дозволяє аграрним підприємствам, виходячи з влас­них потреб, визначати форму обліку, порядок і спосіб узагальнення та ана­лізу інформації, здійснювати звітність та контроль за господарськими операціями. Це означає, що господарство самостійно визначає свою облікову політику, запроваджує правила документообігу і технологію обробки облікової інфор­ма­ції, що дає можливість самостійно організовувати управлінський облік та окреслювати його функції: в залежності від масштабів та складності вироб­ниц­тва; організаційної структури господарства; ступеня спеціалізації та інтеграції; рівня автоматизації облікових процесів та ін.

Система контролінгу не повинна перевантажуватися інформацією, а то­му управлінський облік має включати тільки ту, яка безпосередньо впли­ва­тиме на фінансово-господарські процеси.

Вимоги, які повинні ставитись до управлінського обліку: оперативність збору та обробки інформації; сутність, достовірність, конфіденційність; кон­троль за виконанням планових показників та дотримання режиму економії.

Управлінський облік, у системі контролінгу, не повинен констатувати об’єм витрат на виробництві, а досліджувати їх динаміку в залежності від си­туацій, які можуть виникати на підприємстві, співставляючи фактичні показ­ники з плановими і нормативними. В ході такого співставлення вияв­ляють­ся відхилення, встановлюються причини їх виникнення, а також виз­начаються масштаби завданих збитків.

Однією із форм оперативного контролю, який здійснюється підсистемою управлінського обліку, має бути перманентна інвентаризація, яка є способом перевірки наявності засобів і джерел ведення господарської діяльності під­приєм­ством, співставлення їх з даними бухгалтерського обліку та врегу­лю­ван­ня виявлених розходжень.

У системі контролінгу, коли інформація стає головним ресурсом, періо­дичність проведення інвентаризації не задовольняє потреб менеджерів.

Сутність перманентної інвентаризації полягає в тому, що постійно діюча на підприємстві інвентаризаційна комісія піддає перевірці фактичну наяв­ність окремих видів матеріальних цінностей та стану фінансових зобов’язань на певну критичну дату, коли є мінімальний залишок майна за даними бух­галтерського обліку. Перевагою методу безперервної інвентаризації є: своє­час­ність виявлення відхилень, аналіз їх причин і прийняття відповідних за­хо­дів по наведенню ладу в зберіганні і обліку матеріальних цінностей; бага­то­кратність перевірки в натурі; підвищення відповідальності комірників за стан зберігання продукції на складах та ін.

При цьому за допомогою управлінського обліку є можливість одержання інформації про величину товарно-матеріальних цінностей на будь-яку дату, що сприяє підвищенню оперативності прийняття управлінських рішень, за­безпечує безперебійність виробничих процесів.

Таким чином, перманентна інвентаризація в системі контролінгу тісно пов’язана з управлінським обліком і може слугувати засобом одержання уп­рав­лінцями в постійному режимі потрібної базисної інформації, а також давати аналітичну орієнтацію щодо можливих альтернатив, які розгля­дають­ся.

В системі контролінгу з управлінським обліком тісно пов’язані прогно­зу­вання та планування. Прогнозування спонукає управлінський апарат го­туватися до можливих подій, визначає пріоритети концентрування зусиль у майбут­ньому.

На основі прогнозування складається план, який становить собою про­цес підготовки до зміни виявлення резервів для майбутнього розвитку під­приємства, що сприяє його адаптації до зовнішнього середовища.

Облік виступає засобом планування, оскільки дає інформацію про роз­виток продуктивних сил та наявність ресурсів на початок і кінець планового періоду. Обмін інформацією між управлінським обліком і планування про­во­диться, в основному, через звітність у вигляді результативних показників і балансових таблиць. Результати планування визначають подальший зміст і методи управління сільськогосподарським підприємством.

Збільшення попиту управлінців на інформацію про всі види госпо­дар­ської діяльності змушує управлінський облік у межах контролінгу розширити свої повноваження. Крім традиційного документування фактів господарської діяльності виникає необхідність у підготовці аналітичної інформації щодо прийняття управлінських рішень та моделювання можливих наслідків. Опти­маль­ні управлінські рішення потребують аналізу як кількісної інформації, так і якісних показників. За допомогою економічного аналізу стає можливим пошук резервних чинників впливу на господарську діяльність. Тому під­сис­те­­ми управлінського обліку і аналізу тісно взаємопов’язані одна з одною. Так, при аналізі використовуються дані обліку, на основі яких визначається ступінь ефективності досягнутих результатів, ефективність використання інвестиційних ресурсів та інноваційних технологій. Наслідком проведеного аналізу є оціночна і факторна інформація про результати діяльності, що дає змогу виявити резерви, попередньо оцінити шляхи можливого підвищення ефективності цілей, що реалізуються, і на основі цього створювати проекти прийняття управлінських рішень.

Вагоме значення в системі контролінгу має аналіз використання обіго­вого капіталу як важливого чинника підвищення ефективності функціо­нування сільсь­когосподарського підприємства. Управлінський облік, керуючись по­каз­ни­ками, рекомендованими Міністерством економіки України, досліджує структуру та джерела формування обігового капіталу на підприємстві, дає оцінку його використання у виробничих підрозділах, здійснюючи контроль за перебуванням складових обігового капіталу на кожній стадії кругообігу. Така робота проводиться щоденно, сприяючи ефективному формуванню обі­го­вого капіталу за рахунок власних джерел, що робить підприємство більш конкурентоспроможним.

Тривалість перебування коштів в обігу визначається сукупним впливом різних внутрішніх і зовнішніх факторів. При цьому період знаходження обі­го­вих коштів в обігу значною мірою визначається внутрішніми умовами діяльності підприємства і залежить від часу їх знаходження як у сфері вироб­ництв, так і в сфері обігу.

Управлінський облік дозволяє контролювати використання техноло­гіч­но­го часу, запасів матеріалів, пального, мінеральних і органічних добрив, пести­цидів, кормів, вирощеної продукції, сільськогосподарської техніки та інвентарю, своєчасність доставки матеріальних ресурсів на підприємство та виробничі підрозділи, ефективність використання робочих місць тощо.

Сучасний стан сільськогосподарських підприємств потребує значних об­ся­гів інвестицій, які використовуються з метою розширення та розвитку виробництва; підвищення технічного і технологічного рівнів; недопущення надмірного морального й фізичного зносу основних фондів; підвищення якос­ті виробленої продукції та зниження її собівартості. Враховуючи низьку окуп­ність інвестицій у сільськогосподарській сфері виробництва, тривалий час обігу коштів та вплив кліматичних, екологічних умов на кінцеві результати господарської діяльності, інвестори прагнуть прозорості використання інвес­тицій та отримання прибутків від інвестиційної діяльності. Отримуючи від­по­відну інформацію, завдяки управлінському обліку інвестори впливають на управління інвестиційними ресурсами, здійснюють контроль за їх цільовим використанням.

Велике значення для сільгосппідприємства має оцінка збуту продукції, яку воно виробляє. Для її визначення потрібні маркетингові дослідження, де­таль­ний аналіз виробничого процесу в динаміці, що неможливо здійснити без впровадження автоматизованої системи обліку та удосконалення обліково-ана­­­літичної роботи на підприємстві. Значні об’єми інформації, деталізація даних, високі вимоги до оперативності та аналітичності є основними при­чи­нами, що визначають необхідність впровадження автоматизації облі­ково-ана­літичних ро­біт, яка забезпечує високий рівень організації праці у сфері управління, змен­шує витрати часу на обчислення і розрахунки, сприяє впровадженню раціональних форм облікової праці, уніфікації первинних документів і ме­то­дів обробки, прискоренню документообігу, скороченню строків отримання інформації управлінської автоматизації [6–7]. Додатковою перевагою автома­ти­зації управлінського обліку є те, що порівняння планових і фактичних показників, а також аналізу їх відхилень може відбуватися автоматично.

Висновки та перспективи:

  1. Управлінський облік є підсистемою системи контролінгу і зорієнто­ва­ний на використання наданої їм інформації переважно в системі внутріш­нього управляння підприємством. Він дає можливість виявляти та мобілізовувати додаткові ресурси, які впливають на збільшення валового виробництва сіль­сь­когосподарської продукції та зниження собівартості, що впливає на покра­щення її конкурентоспроможності.
  2. Створюючи належну інформаційно-аналітичну базу, управлінський облік взаємопов’язаний з прогнозуванням, плануванням, внутрішньо­госпо­дар­ським контролем та аналізом у системі контролінгу і спрямований на за­без­печення виробничого менеджменту обліково-аналітичною інформацією, призначеною для пошуку оптимальних варіантів управлінських рішень, необ­хід­них для розв’язання проблем, що виникають у ході господарської діяль­ності підприємства.
  3. Ефективність управлінського обліку залежить від впровадження авто­ма­тизованої системи обліку та удосконалення обліково-аналітичної роботи, які мо­­жуть забезпечити високий рівень організації управління сільсько­гос­по­дар­ським підприємством. При цьому повинні дотримуватися принципи методології, орга­нізації аналітичного і синтетичного обліку, проведення ана­лізу та кон­тролю.

Необхідною умовою автоматизації управлінського обліку є об’єднання в єдину автоматизовану мережу системи контролінгу та управління під­приємс­твом.

 

Бібліографічні посилання:

  1. Международные стандарты учета / сост. М. М. Рапопорт. – М. : Ау­дит–Трейдинг, 1992. – 92 с.
  2. Валуев Б. И. Проблемы управленческой ориентации бухгалтерского учета / Б. И. Валуев // Світ бухгалтерського обліку. – 1998. – № 1(7). – С. 2–10.
  3. Бородкін О. С. Внутрішньогосподарський (управлінський) облік: кон­цепція і організація / О. С. Бородкін // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. – № 2. – С. 45–53.
  4. Буминець Ф. Ф. Бухгалтерський управлінський облік : навч. посібник для студентів спеціальності «Облік і аудит» / Ф. Ф. Бутинець, Л. В. Чи­жев­ська, Н. В. Герасимчук. – Житомир : ЖІТІ, 2000. – С. 200–248.
  5. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Ук­раї­ні» від 16 липня 1999 р. № 996–XIV // Бухгалтерський облік та аудит. – 1999. – № 9. – С. 3–8.
  6. Огійчук М. Ф. Автоматизована система бухгалтерського обліку в сіль­сь­кому господарстві : навч. посібник / М. Ф. Огійчук, Л. Г. Панченко, П. А. Щер­­баков. – К. : Вища школа, 1995. – 159 с.
  7. Петіна Л. В. Особливості автоматизації управлінського та бухгал­тер­ського обліку на сільськогосподарських підприємствах / Л. В. Петіна // Збір­ник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. – 2010. – № 25. – С. 26–29.