Збірник наукових праць "Економіка сьогодення: питання та перспективи"

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Економіка сьогодення: питання та перспективи

Наукове видання   |  Збірник наукових праць  

За редакцією д-ра екон. наук, професора, академіка АЕН України І. Г. Брітченко

Корисні лінки

РОЛЬ ПІДПРИЄМСТВ ГУРТОВОЇ ЛАНКИ У ПРОСУВАННІ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА

УДК 338.436.33

Д. е. н. Березін О. В.*, к. е. н. Березіна Л. М.**

*ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»;

**Полтавська державна аграрна академія

РОЛЬ ПІДПРИЄМСТВ ГУРТОВОЇ ЛАНКИ У ПРОСУВАННІ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА

 

Розглядаються стан та перспективи розвитку підприємств гуртової ланки як важ­ливого елемента в інфраструктурі національного продовольчого ринку. Акценто­ва­но увагу на тому, що підприємства гуртового ринку, маючи облаштовані умови та накопичений досвід у здійсненні торговельної діяльності, виконують цілеспря­мо­вуючу та стабілізуючу роль у доведенні аграрної продукції та продовольства від ви­робника до споживача.

Ключові слова: аграрна продукція; гуртова ланка; продовольство; продовольчий ринок; сільськогосподарське виробництво.

Рассматриваются состояние и перспективы развития предприятий оптового звена как важного элемента в инфраструктуре национального продовольственного рынка. Акцентировано внимание на том, что предприятия оптового рынка, имея обустроен­ные условия и накопленный опыт в осуществлении торговой деятельности, вы­полняют целенапраляющую и стабилизирующую роль в доведении аграрной продук­ции и про­довольствия от производителя к потребителю.

Ключевые слова: аграрная продукция; оптовое звено; продовольственный рынок; про­довольствие; сельскохозяйственное производство.

The paper addresses the condition and the prospects of the development of wholesale enterprises as an important element in national foods market infrastructure. It is empha­sized that the wholesale enterprises, possessing well-established conditions and accumu­la­ted experience in trading activity, play purposive and stabilizing role in conveing agricultural products and food commodities from manufacturer to consumer.

Keywords: agricultural products; wholesale; food commodities; foods market; agricultural production.

 

Продовольчий ринок потребує формування та розвитку як важлива сфе­ра господарської діяльності та вкладання праці в умовах конкурентного сере­до­вища. Трансформація відносин власності, поглиблення конкуренції, розши­рення виробництва та споживання продукції аграрного сектора визначають зміст підходів до організації та управління сферою торгівлі. Серед значної кіль­кості підприємств торгівлі чільне місце посідають підприємства гуртової ланки, які поєднують товаровиробників та суб’єктів роздрібної торгівлі.

Процеси розвитку торгівлі як вагомої складової національної економіки та елемента інфраструктури продовольчого ринку, мають широке відобра­жен­ня у наукових доробках сучасних економістів, серед таких як В. І. Блон­ська, Л. П. Дя­дечко, Ю. В. Карпенко, Н. Г. Міценко, Н. О. Сагалакова, Л. В. Фро­лова та інші. Водночас, трансформація процесів просування продукції на спо­живчий ринок вимагає подальших досліджень щодо ролі підприємств гуртової торгівлі.

Мета статті. Потребують дослідження та наукового обґрунтування перс­­пективи розвитку підприємств гуртової торгівлі України у контексті про­сування аграрної продукції на ринок.

Більшість економістів/дослідників та господарників/практиків оцінюють як низьку ефективність функціонування гуртової ланки у системі еконо­міч­них відносин у сфері торгівлі. Забезпечення ефективності гуртової ланки потребує від підприємств-учасників, перш за все, формування відповідної психології та світосприйняття, підвищення компетенції та ділової активності. Залишається невідкладним завдання створення належної інфраструктури та побудови відповідних механізмів, сукупна дія яких має бути спрямованою на захист інтересів та задоволення потреб споживачів, у першу чергу, продукції аграрного сектора, продовольства.

У сучасній економічній літературі висвітлюється низка проблем, пов’я­заних з економічними процесами просування продукції, обґрунту­ван­ням методів управління підприємствами торгівлі, розглядається макроекономічна структура, що забезпечує їх функціонування дією затратного механізму това­ро­просування продукції аграрного сектору від виробників до кінцевих спо­жи­вачів. Але, на нашу думку, з точки зору методології, відсутня цілісна кон­цепція становлення та розвитку підприємств гуртової ланки, яка б ефективно за­безпечувала споживчий ринок продукцією аграрного сектора. Недостатньо досліджені та висвітлюються питання господарської взаємодії аграрних ви­роб­ників та гуртових торговельних підприємств, а інтереси споживача не­рідко залишаються осторонь.

У суспільстві відбувається накопичення капіталу, яке значною мірою здій­снюється і за рахунок торгівлі. Тому важливо зосередити увагу на цій сфері, організувати її діяльність на інноваційних засадах з мінімальними ви­т­ратами. Виникає необхідність в опрацювання моделі сучасного управ­ління підприємствами гуртової ланки як невід’ємної складової національного продовольчого ринку. Така проблема має бути вирішена комплексно як на рівні держави, так і на рівні кожного регіону, з урахуванням його специ­фіч­них особливостей та можливостей. Ефективне вирішення проблеми торкається питань формування організаційно-економічних відносин товаровиробників аграрної продукції з іншими суб’єктами ринку, серед яких непересічне зна­чення належить підприємствам гуртової торгівлі. На нашу думку, у регіонах, які не приділяють належної уваги проблемам формування та подальшого розвитку підприємств гуртової торгівлі, помітно послаблюються конкурентні позиції на відповідному локальному ринку [1].

Подальший розвиток підприємств гуртової ланки у системі націо­наль­ного продовольчого ринку зумовлює необхідність оволодіння відповідними органі­заційними та методологічними основами господарювання. Економічні закони побудови взаємовідносин між підприємствами різних сфер і галузей націо­наль­ного господарства зумовлюють організаційні аспекти як принци­по­во нові умови, зміст яких проявляється через формування, регулювання та упо­ряд­ку­вання господарських процесів. Особлива роль організаційних аспек­тів полягає у здійсненні спільних дій людей з метою ефективного виконання поставлених завдань. Організаційні аспекти зумовлюють необхідність дотри­мання прин­ци­пу підпорядкованості, що означає різнорівневий розподіл еле­мен­тів цілого за сту­пенем їх функції. Отже, підприємства гуртової ланки, як складові системи товаропросування аграрної продукції, мають бути пов’язані між собою, вироб­ни­ками продукції, підприємствами роздрібної торгівлі, су­купні дії яких спря­мо­вані на задоволення потреб споживачів. Організація функціонування гур­тової ланки розкриває та формує суспільні явища на під­ґрунті рекомен­да­цій науки, узагальнення досвіду господарської діяльності тощо. До мето­до­ло­гічних аспектів, що потребують вирішення у процесі фор­му­вання та розвитку підприємств гуртової ланки, належать теоретичні засади товаропросування, їх прикладний зміст, навички персоналу та ефективність менеджменту.

В основі формування системи розподілу аграрної продукції та продо­вольс­тва як об’єктивна реальність виступають господарські відносини та технологічні процеси просування продукції від виробників до кінцевих спо­живачів. Зміст таких процесів визначає інтегруючу функцію підприємств гуртової ланки у розподілі та просуванні продукції.

Зв’язки, що формуються та розвиваються між суб’єктами ринку, мають різну спрямованість та різний характер дій, що і пояснює відсутність ста­біль­ності та надійності, наявність періодичних збоїв у ланцюжку продоволь­чого забезпечення. Виникає необхідність у забезпеченні ефективності меха­ніз­мів розподілу аграрної продукції та продовольства, що надасть стійкості продо­вольчій безпеці країни. Подібні функції мають покладатися на створювані та діючі в Україні гуртові продовольчі ринки з відповідною інфраструктурою. Суспільство висуває певні вимоги до продукції, що реалізується: це забез­пе­чення якості, безпечність, широта асортименту, сучасні пакувальні матеріали тощо. У конкурентному середовищі, під впливом детермінантів попиту та про­позиції, складається ціна на продукцію як гуртових, так і роздрібних під­приємств торгівлі. Такий ланцюжок дозволяє швидко реагувати та адек­ват­но перебудовуватися у залежності від попиту, уподобань споживачів. Змі­нюючись за змістом, зв’язки між суб’єктами ринку залишаються незмін­ними. Тому під­приємства гуртового ринку, маючи облаштовані умови та нако­пи­чений досвід у здійсненні торговельної діяльності, виконують ціле­спря­мо­вуючу та стабілі­зуючу роль у доведенні аграрної продукції від ви­робника до споживача.

Трансформація економічних відносин між підприємствами гуртового про­довольчого ринку зумовлює зміни їхніх інтересів і функцій, що обу­мов­люється цілями та способами їх реалізації. Зауважимо, що мета відображає основні напрямки діяльності, конкретизує та уточнює дії в інтересах спожи­вача. Цілі мають бути реальними та досяжними, спиратися на ресурси, які здатні сформувати підприємства гуртової ланки. Способи реалізації цілей за­ле­жать від ефективності господарської діяльності підприємств гуртової ланки.

Для виробників аграрної продукції та продовольства за умови інтеграції з підприємствами гуртової ланки певною мірою змінюється філософія госпо­дарювання, яка ґрунтується на такому:

—    розширюються обсяги та канали збуту продукції;

—    забезпечується надійність збутової діяльності;

—    спрацьовують чинники коротко- та довготривалої дії, спрямовані на зменшення витрат виробника;

—    раціонально формуються фонди накопичення та споживання;

—    ефективно вирішуються соціальні проблеми.

Стратегія виробника спрямована на отримання власних економічних вигод, передбачуваного прибутку через задоволення потреб споживачів. У ме­жах окресленого завдання у виробника з’являється можливість отримання прибутку не за рахунок підвищення ціни продукту, а шляхом збільшення обсягів товарообігу. Виробник аграрної сфери позбавляється певних турбот, пов’язаних з реалізацією продукції та необхідності відволікання капіталу на такі цілі. Відбувається концентрація ресурсів та зосередження сил на техніч­ному оснащенні та удосконаленні технологічних процесів. Виробник може більше уваги приділяти розширенню асортименту вироблюваної продукції, його оновленню. Не менш суттєвим для виробника є його інтеграція до єди­но­го інформаційного простору, що забезпечить йому підвищення обґрунто­ва­ності управлінських рішень в умовах мінливого середовища [2].

У межах національного продовольчого ринку підприємства гуртової лан­­ки створюють зв’язок між виробниками аграрної продукції та суб’єктами роздрібної мережі. Підприємства гуртової ланки мають можливість закупо­ву­вати продукти у необмежених обсягах та у широкому асортименті, ефектив­но використовувати складське господарство, технічні засоби, скорочувати транс­портні витрати, що забезпечить збільшення прибутку. Проведення рекламних заходів потребує певних коштів, у зв’язку з цим підприємства гуртової ланки можуть кооперуватися з виробниками та підприємствами роздрібної мережі.

Певні вигоди отримують і роздрібні торговельні підприємства, розви­ваю­чи господарські відносини з підприємствами гуртової ланки. Під­приєм­ства роз­дріб­­ної мережі мають можливість закуповувати продовольчі товари не­ве­ли­ки­ми гуртовими партіями та у потрібному асортименті на складах під­приємств гуртової ланки. Внаслідок цього виключається необхідність у ство­ренні то­вар­них запасів у роздрібній мережі, скорочується відволікання обо­рот­них засо­бів. Прямі доставки у магазини продуктів харчування зменшують ви­тра­ти, пов’язані зі створенням відповідних умов зберігання для товарних запасів.

Досвід країн світу переконує, що мають місце найрізноманітніші поєд­нання співпраці суб’єктів роздрібної мережі та підприємств гуртової ланки, а саме:

­    гарантована якість та безпека продуктів харчування, що реалізуються;

­    спільне фінансування інвестиційних проектів підприємств торгівлі у разі реконструкції чи будівництва;

­    оформлення мережі власних магазинів під єдиною торговельною маркою;

­    ведення обліку руху товарів та статистики з використанням єдиної комп’ютерної мережі;

­    створення інтернет-магазинів тощо.

Позитивні соціально-економічні наслідки інтеграції підприємств роз­дріб­ної та гуртової ланок національного продовольчого ринку полягають у тому, що кінцевий споживач отримує доброякісні, у потрібному асор­ти­мен­ті та за доступними цінами продукти харчування, розфасовані та упаковані продукти дозволяють економити час покупців на їх придбання, що створює певні зручності та покращує імідж підприємств торгівлі.

Розглянуті аспекти сучасного розвитку підприємств гуртової ланки є збудником алгоритму технологічного ланцюжка у розподілі продовольства, що слід вважати вагомим внеском у цивілізацію торгівлі. Учасниками про­до­вольчого ланцюжка можуть бути різні суб’єкти, різного рівня сполучення та взаємодії між собою, що залежить від конкретних економічних обставин. Роз­виток підприємств гуртової ланки у системі національного продовольчого ринку дає підстави сподіватися на можливість формування в Україні від­по­від­них логістичних ланцюжків. Усі учасники гуртового продовольчого лан­цюж­ка вступають в економічні зв’язки з інституціональними структурами з надання страхових, консультативних, аудиторських, транспортних, інфор­ма­­ційно-аналітичних послуг органами влади та місцевого самоврядування.

У країнах світу підприємства гуртової ланки мають єдину організаційну і технологічну моделі, таким чином, вони об’єднані на продовольчому прос­то­рі країни. Між окремими регіональними підприємствами організований рух товарних потоків, які формуються як суб’єктами національної гуртової ланки, так і представниками інших країн. Крупні національні підприємства гуртової торгівлі забезпечують продукцією не лише населення власної країни, але й експортують її в інші країни.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Аналіз функціо­ну­вання підприємств гуртової ланки країн світу і України свідчить про те, що з точки зору методології вони є схожими чи різними у національних межах та за господарською діяльністю; в Україні єдиний та цілісний механізм роз­по­ді­лу продовольства з урахуванням регіональних особливостей поки що не відпра­цьований. Ситуація на національному продовольчому ринку потребує упо­ряд­ку­вання структури та організації торгівлі, й, у першу чергу, у гуртовій ланці. Тому потребують подальших досліджень проблеми розвитку госпо­дар­сь­ких відносин підприємств різних сфер національної економіки і під­приємств гуртової ланки.

 

Бібліографічні посилання:

  1. Березін О. В. Проблеми розвитку АПК: чинники та форми державного впливу / О. В. Березін // Трансформація земельних відносин до ринкових умов : збірник матеріалів Одинадцятих річних зборів Всеукраїнського конг­ресу вче­них економістів-аграрників (26–27 лютого 2009 року, м. Київ). – К. : ННЦ ІАЕ, 2009. – С. 194–198.
  2. Березіна Л. М. Аграрне виробництво як основа функціонування АПК / Л. М. Березіна // Науковий вісник Полтавського університету економіки і тор­­гів­лі. Серія «Економічні науки». – Полтава : ПУЕТ, 2010. – Вип. 5 (44). – Ч. 1. – С. 32–35.